Призначення та проведення експертизи у цивільному судочинстві

В ході розгляду цивільної або господарської справи в окремих випадках не обійтись без призначення та проведення судової експертизи. Трапляються випадки, коли в судовому процесі без спеціальних знань експерта важко довести сторонам свою правоту, а судді – прийняти законне та обґрунтоване рішення. Так, при поділі будинку подружжя, визначення причин затоплення приміщення неможливо обійтися без будівельно-технічної експертизи, у випадку встановлення батьківства чи материнства необхідно провести судово-біологічну експертизу. При розгляді цивільних позовів про відшкодування моральної та матеріальної шкоди, завданої дорожньо-транспортними пригодами і несправностями транспортних засобів важливими стануть висновки, зроблені за результатами автотехнічної експертизи.

Який порядок призначення та проведення судової експертизи?

Законом чітко визначено, що експертиза може бути призначена судом за заявою осіб, які беруть участь у справі, тобто сторін, третіх осіб, а також представниками сторін та третіх осіб.

Таким чином, щоб у справі була призначена експертиза, необхідно подати в судовому процесі відповідну заяву (клопотання). У такій заяві доцільно викласти питання, на які потрібна відповідь експерта. Кількість і зміст питань, за якими має бути проведена експертиза, остаточно визначається судом.

Як правило, судова експертиза призначається за бажанням осіб, які беруть участь у справі. Проте, закон встановлює випадки, коли її призначення є обов’язковим.

Обов’язкові випадки призначення та проведення експертизи в суді

  1. У разі заявлення клопотання про призначення експертизи обома сторонами.
  2. У разі заявлення клопотання про її призначення хоча б однією стороною у справах про встановлення:
  • характеру та ступеню ушкодження здоров’я;
  • психічного стану особи;
  • віку особи, якщо про це немає відповідних документів і неможливо їх одержати.


Процесуальною підставою залучення в процес експерта є ухвала суду про призначення експертизи. Вона повинна бути складена як окремий процесуальний документ з наведенням у ній мотивів прийнятого рішення про призначення експертизи та чітким викладенням питань, що стосуються предмета останньої. В ухвалі має бути зазначено, які питання подані учасниками судового розгляду і з яких мотивів їх відхилено.

Хто може бути експертом?

Експертом може залучатися особа, яка відповідає вимогам, встановленим Законом України «Про судову експертизу», і внесена до Державного реєстру атестованих судових експертів (http://rase.minjust.gov.ua).

Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.

До проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності (ст. 10 Закону України «Про судову експертизу»).

Експерт – носій спеціальних знань, належить до так званих «обізнаних осіб». Має самостійний, нормативно-відокремлений процесуальний статус, окремі, лише для нього визначені функції.

Експерт не повинен мати юридичної зацікавленості у справі. Наділений широким колом процесуальних прав і обов’язків, приводиться до присяги, попереджається про кримінальну відповідальність.

Висновок експерта як доказ

Згідно з нормами ст.ст. 57, 66, 212 Цивільного процесуального кодексу України, а також положень Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 30.05.1997 «Про судову експертизу в кримінальних і цивільних справах» висновок експерта є доказом в цивільному процесі. Він не має наперед встановленої сили та переваги над іншими джерелами доказів, підлягає перевірці й оцінці за внутрішнім переконанням суду, яке має ґрунтуватися на всебічному, повному й об’єктивному розгляді всіх обставин справи у сукупності.

Проте, на практиці судді дуже рідко приймають рішення всупереч висновку експерта. Його оцінка часто представляє собою чималу складність. Існує досить поширена надмірна довіра до положень, викладених у ньому, завищена оцінка його доказового значення. Вважається, що раз він грунтується на точних наукових розрахунках, то не може бути і будь-яких сумнівів у його достовірності. Хоча прямо така думка у судових рішеннях і не висловлюється, але тенденція до цього все ж таки є.

Не слід відкидати і той факт, що висновок експерта, як і будь-який інший доказ, може виявитися сумнівним або навіть неправильним з різних причин. Експертові можуть бути представлені невірні початкові дані або недійсні об’єкти. Може виявитися недостатньо надійною застосована ним методика і, нарешті, експерт, як і всі люди, теж не застрахований від помилок, які, хоч і рідко, але все ж таки зустрічаються в експертній практиці. Тому експертний висновок, як і будь-який інший доказ, має підлягати ретельній всебічній перевірці та критичній оцінці.

Як бути, якщо висновок експерта неясний або суперечливий?

У випадку, коли висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (ст. 150 ЦПК України).

Коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов’язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи, призначається повторна експертиза. ЇЇ проведення може бути доручено тільки іншому експертові.

В ухвалі про призначення повторної експертизи зазначаються обставини, які викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта.

У випадках, коли в справі щодо одного й того ж предмета проведено декілька експертиз, у тому числі, додаткову чи повторну, суд повинен дати оцінку кожному висновку з точки зору всебічності, повноти й об’єктивності експертного дослідження.

Таким чином, висновок експерта – беззаперечно, вагомий доказ у справі, проте, його зміст має перевірятися, а оцінка здійснюватися у сукупності з усіма обставинами справи.

Джерело: Юрист-блог

Нет комментариев
Добавить комментарий