Основні зміни в проведенні податкових перевірок

Новацією податкового законодавства є норма (п.76. ПКУ) якою встановлюється, що камеральна перевірка податкової декларації (уточнюючого розрахунку) може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання (а якщо такі документи були надані пізніше - за днем їх фактичного подання). Доповнення досить суттєве, оскільки раніше таких обмежень в строках проведення камеральних перевірок законом не встановлювалось (див. постанову ВСУ від 09.02.2016 р. №826/3285/15).

Відповідно до нового п.76.3 Мінфін зобов’язаний оприлюднювати на своєму офіційному веб-сайті план-графік документальних планових перевірок на поточний рік до 25 грудня року, що передує року, в якому такі перевірки будуть проводитися.

Внесені зміни і до переліку підстав призначення позапланових перевірок. Деякі зміни можна розцінювати як пом’якшення режиму спілкування з платниками податків. Так до пп.78.1.1 ст.78 ПКУ внесені зміни, відповідно до яких строк подачі до ДПІ пояснень та документів на направлений запит збільшено з десяти до п’ятнадцяти днів. Такий самий строк встановлено і для випадків, визначених пп.78.1.9 ст.78 ПКУ (щодо платника податків подано скаргу про ненадання ним податкової накладної або акцизної накладної покупцю) – раніше він не встановлювався взагалі.

Із податкового законодавства виключається можливість проведення позапланової перевірки на підставі постанови органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого або прокурора. Підставою для проведення такої перевірки залишається лише рішення суду (слідчого судді).

За текстом в ПКУ внесено зміни щодо того, що перевірку призначати зможуть не тільки керівники контролюючого (фіскального) органу, але й їх заступники або «уповноважені особи».

Окремо треба відзначити зміни положень ПКУ, що регулюють процедуру відмови платника податків у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Акт про таку відмову згідно з новою редакцією п.81.2 ПКУ повинен складатися невідкладно і разі відмови платника податків допустити перевіряючих до проведення перевірки у своєму приміщенні. Детально врегульовано цією нормою і подальші взаємовідносини перевіряючих і платника податків: складання протоколу, викладення зауважень до нього, дій перевіряючих у разі коли платник податків відмовляється в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього.

Важливим є доповнення п.83.1 ПКУ (матеріали, які є підставами для висновків під час проведення перевірок) такими документами, як «податкові консультації» відповідно до яких міг діяти платник податків.


Джерело: buhgalteria.com.ua

Нет комментариев
Добавить комментарий