У рішенні про стягнення предмету іпотеки суд відразу повинен встановити початкову ціну нерухомості для її подальшого продажу на прилюдних торгах - ВСУ

Декілька років не існувало єдиної практики, яким чином має визначатись початкова ціна предмету іпотеки ( наприклад квартири придбаної в кредит) при стягненні у випадку невиконання позичальником своїх кредитних зобов’язань. ЗУ «Про виконавче провадження» містить загальні положення, що усе майно як нерухоме, так і рухоме реалізується з публічних торгів (аукціонів), при цьому початкова ціна такого майна визначається на підставі оцінки проведеної суб’єктом оціночної діяльності на відповідній стадії виконавчого провадження. Разом з цим діють ст. ст. 38 , 39 ЗУ «Про іпотеку», які передбачають, що початкова ціна предмету іпотеки для подальшого відчуження з публічних торгів визначається судом під час розгляду спору між іпотокодавцем та іпотекодержателем і зазначається безпосередньо у рішенні суду про стягнення предмету іпотеки.


ВСУ постановою від 21 грудня 2016р. у справі №6-2839цс16 поставив крапку і цій колізії: підтвердив, що початкова ціна предмету іпотеки має бути визначена судому і рішенні та скасував судові акти першої, апеляційної та касаційної інстанцій, які передбачали припис про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом реалізації предмету іпотеки з публічних торгів за стартовою ціною, яка встановлюється експертом під час проведення виконавчих дій.

Правова позиція ВСУ у справі 6-2839 цс16: Відповідно до частини третьої статті 33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
Стаття 41 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.
Так само частина восьма статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, установлює, що примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється державним виконавцем з урахуванням положень Закону України «Про іпотеку».


Таким чином, Закон України «Про іпотеку» визначає спеціальний порядок звернення стягнення на предмет іпотеки, у тому числі деякі специфічні правила для здійснення реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.


Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.


З огляду на вищенаведене, нормою частини першої статті 39 Закону України «Про іпотеку» передбачений перелік компонентів, які є обов’язковими для вказівки судом у рішенні про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом його реалізації, в тому числі й реалізації на прилюдних торгах. При цьому, виходячи зі змісту поняття «ціна», як форми грошового вираження вартості товару, послуг тощо, в розумінні норми статті 39 Закону України «Про іпотеку» суд повинен установити початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації на прилюдних торгах, тобто чітко визначити ціну предмета в грошовому вираженні, зазначивши її в рішенні.


Джерело: protokol.com.ua

Нет комментариев
Добавить комментарий