Приєднання України до конвенції про захист тварин, що використовуються для наукових цілей

Приєднання України до конвенції про захист тварин, що використовуються для наукових цілей

Приєднання України до  конвенції про захист  тварин, що використовуються для наукових цілей 

Філософське, соціальне, юридичне осмислення проблематики жорстокого поводження з тваринами призвело спочатку до прийняття внутрішньодержавних правових актів та спонукало до обговорення та прийняття заходів щодо вирішення проблеми захисту тварин від жорстокого поводження, в тому числі й під час проведення експериментів, на міжнародному рівні. Найбільш вдалі спроби співробітництва держав в даному напрямі були реалізовані в рамках міжнародної регіональної урядової організації, а саме Ради Європи (РЄ).


РЄ стала першою міжнародною регіональною організацією, метою якої була гармонізація та розбудова європейського правового простору після Другої світової війни. Саме з моменту створення РЄ 1949 р. її називають платформою для загальноєвропейського співробітництва. РЄ, як організація з міжурядовою формою співробітництва, відіграє важливу роль у гармонізації національного права європейських держав, оскільки переважна більшість її пропозицій та рекомендацій знаходить своє правове відображення в національному законодавстві держав-членів.


Як зазначають Ф. Бенуа-Ромер та Г. Клебес, метою РЄ є тісніше поєднання її членів задля захисту демократичних ідеалів та принципів і розвитку їхнього соціального та економічного добробуту (Див.: Флоренц Бенуа-Ромер, Гайнріх Клебес Право Ради Європи. Прямуючи до загальноєвропейського простору / Пер. з англійської. – К.: К.І.С., 2007.). Також мета РЄ полягає в досягненні більшої єдності між її членами, що відображається, в тому числі й у прагненні до співробітництва з іншими державами у справі захисту тварин, які використовуються для експериментів або в інших наукових цілях (преамбула Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей 1989 р.). В структурі РЄ функціонує спеціалізований комітет – Комітет експертів із захисту тварин(Committee of experts for the protection of animals (CAHPA), далі – CAHPA), який був створений у січні 1977 р. та складається зі старших державних службовців і дослідників, які в основному кваліфіковані в галузі ветеринарної медицини і суміжних галузей. Повноваження їм делеговані переважно міністерствами сільського господарства, охорони здоров'я, навколишнього середовища та внутрішніх справ.


Консультативна асамблея РЄ 20 січня 1971 р. прийняла Рекомендацію 621 (1971) з проблем, що виникають у зв'язку з використанням живих тварин для експериментальних або промислових цілях, в якій Асамблея, зокрема, рекомендує Комітету Міністрів надати комісії повноваження щодо "розроблення міжнародного договору, який буде містити перелік умов та наукових підстав, за якими експерименти на живих тваринах можуть бути дозволені". Саме Рекомендація 621 (1971) поклала початок формуванню міжнародних стандартів поводження з тваринами в процесі проведення експериментів. Робота над проектом конвенції про використання живих тварин в експериментальних цілях була розпочата в січні 1978 р. CAHPA присвятив десять пленарних засідань для роботи над складанням проекту конвенції, а також ряд зустрічей малих робочих груп, на яких проводився компаративний аналіз законодавства європейських держав з даного питання та обговорення стану еволюції, тенденцій наукових досліджень, що мають відношення до експериментів над тваринами. При розробці проекту конвенції CAHPA співпрацював зі спостерігачами зі США та Комісією Європейських співтовариств, а також з рядом неурядових організацій (Всесвітнім товариством захисту тварин, Європейською федерацією асоціацій фармацевтичної промисловості, Міжнародною радою з науки лабораторних тварин).


29 квітня 1983 р. проект конвенції був схвалений CAHPA і був переданий до Комітету Міністрів.Відповідно до рішення Комітету Міністрів, 7 березня 1985 р. пройшла нарада технічних експертів під головуванням вченого С. Еріксена (Норвегія) по підготовці остаточного розгляду Комітетом Міністрів проекту Конвенції. 31 травня 1985 р. Комітет Міністрів прийняв текст Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, які використовуються для дослідних та інших наукових цілей № 123 (European Convention for the Protection of Vertebrate Animals used for Experimental and other Scientific Purposes), яка 18 березня 1986 р. була відкрита для підписання.


Таким чином, результатом діяльності CAHPA стало прийняття у 1986 р. Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей № 123, яка вступила в силу 1.1.1991 р. Для набрання сили Конвенції 1986 р.  необхідно було чотири ратифікації. Як зауважує І. І. Коробко,  прийняття Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей стало наслідком все більш прогресуючого зоозахисного руху у світі (Див.: Коробко І. І. Міжнародно-правові стандарти захисту домашніх тварин від жорстокого поводження / І. І. Коробко / Український часопис міжнародного права. –  №1. – 2013.).


У своїй основі Конвенція 1986 р., перш за все, спрямована на зменшення як кількості експериментів, так і кількості тварин, що використовуються для них. В положеннях Конвенції 1986 р. міститься заклик до Договірних Сторін робити експерименти над тваринами тільки тоді, коли немає іншої альтернативи. Також всі наукові дослідження, що ставлять своїм завданням пошук альтернативних методів експерименту, повинні заохочуватися.


Конвенція 1986 р. передбачає наступні принципи захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей:


– тварини для експериментів повинні відбиратися на основі чітко встановлених критеріїв;


– тварини підлягають догляду, і їх страждань, наскільки це можливо, слід уникати;


– методи загальної або місцевої анестезії або методи анальгії чи інші методи, призначені для максимально можливого усунення довготривалих пошкоджень, болю, страждань або тривоги застосовуються в кожній процедурі і на протязі всього часу експерименту;


– по завершенні будь-якої процедури приймається рішення про збереження тварини в живих або її умертвіння гуманним методом;


– установи-користувачі повинні мати у своєму розпорядженні приміщення та обладнання, яке відповідає видам тварин і використовуваним процедурам, щоб їх проектна розробка, будівництво та організація діяльності дозволяли найбільш ефективно проводити процедури з тим, щоб отримувати відповідні результати при найменшій кількості використаних тварин і з заподіянням їм найменших довготривалих пошкоджень, болю, страждань або тривоги;


– особи, які здійснюють процедури або беруть у них участь, а також особи, які здійснюють догляд за тваринами, які використовуються в процедурах, включаючи контроль, повинні мати відповідну освітню та професійну підготовку.


Має значення зобов’язання, що походить зі ст. 5 Конвенції 1986 р. щодо прийняття Договірними Сторонами, як тільки буде можливо і в будь-якому випадку, протягом п'яти років з дня набуття для неї чинності Конвенції 1986 р. всі необхідні заходи для здійснення її положень і для забезпечення ефективної системи контролю і спостереження. Проте, положення Конвенції 1986 р. не обмежують держав-учасниць щодо прийняття більш суворих правил з метою забезпечення захисту тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей.


В результаті прийняття в 1986 році Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей  була розроблена «3R-концепція» (3R-концепція Рассела і Барча включає в себе три базових принципи організації досліджень на тваринах: reduction - максимально можливе зменшення кількості тварин, які використовуються для здійснення необхідних навчальних або наукових цілей; refinement - поліпшення, вдосконалення експериментальних методик для зниження (виключення) негативних (больових, стресових та інших) впливів на тварину; replacement - усунення тварин з експериментальної або навчальної роботи, якщо є можливість отримати аналогічні результати альтернативними методами), згідно з якою необхідно прийняти всі заходи щодо скорочення і заміни тварин при проведенні будь-якого виду експериментів (Див.: Russel W. M. S., Burch R. L. The Principles of Humane Experimental Technique. Special Ed. Potters Bar: Universities Federation for Animal Welfare, 1992.). В даний час «3R-концепція» застосовується для оцінки допустимі експериментів в науці та промисловості на всій території Європейського Союзу.


Для більш ефективної реалізації Конвенції 1986 р. держави-учасниці кожні п'ять років або частіше, якщо цього вимагатиме більшість Сторін, проводять в рамках РЄ багатосторонні консультації, в форматі зустрічей, що скликаються Генеральним секретарем РЄ,з метою розгляду застосування Конвенції, а також доцільності її перегляду або розширення її окремих положень. На одній із таких зустрічей у 1998 р. було прийнято рішення про розробку та прийняття Протоколу про поправку до Конвенції 1986 р. Так як принципи Конвенції 1986 р. вважаються тільки відправною точкою для розширення та зміцнення її положення. У ході своєї роботи з урахуванням нових наукових даних і практичного досвіду, накопиченого з моменту набуття чинності Конвенцією, Сторони домовилися про необхідність оновлення суто технічних положень, викладених у Додатках до Конвенції. З цієї причини 12 лютого 1998 р. Комітет Міністрів затвердив Протокол про поправку до Європейської конвенції щодо захисту хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей № 170  і 22 червня 1998 р. був відкритий для підписання, який вступив в силу 2.12.2005 р.


 Протокол вносить зміни до Конвенції 1986 р., ставлячи завдання забезпечити відповідність додатків до неї з результатами досліджень над тваринами, що використовуються для експериментів або в інших наукових цілях. Він удосконалює передбачену Конвенцією систему багатосторонніх консультацій і вводить нові положення про порядок зміни додатків до неї.


Розпорядженням Президента України від 03.04.2017 № 76/2017-рп «Про уповноваження Д. Кулеби на підписання Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей» був уповноважений Постійний представник України при Раді Європи Кулеба Дмитро Іванович на підписання Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей, учиненої 18 березня 1986 року в м. Страсбурзі, із змінами, внесеними Протоколом до зазначеної Конвенції від 22 червня 1998 року. 2 травня 2017 року Україна приєдналася до Європейської конвенції про захист хребетних тварин, що використовуються для дослідних та інших наукових цілей.


Матеріал підготовлений к.ю.н. Н. Хендель на основі публікації «Регламентація проведення експериментів над тваринами: міжнародні та національні правові стандарти».


Вам необхідна наша допомога?
1. Зателефонуйте нам:
+ 38 (099) 9817805
+ 38 (063) 6736351
2. Напишіть нам:
shashlykov@legal.co.ua
globus.nikopol@gmail.com
3. Завітайте до нас:
м. Нікополь, вул.Першотравнева, 1

Ми готові вирішити Вашу проблему!

Нет комментариев
Добавить комментарий