Як готувати позов за новим цивільним процесуальним кодексом?

І. НОВІ СТАНДАРТИ ДОКАЗУВАННЯ

У порівнянні з ЦПК-2004 новий процесуальній закон вводить більш жорсткі стандарти доказування. Тепер успіх в цивільній справі буде залежати не від блискучих промов в суді, а від попередньої роботи адвоката по збиранню доказів. Цивільний процес стає більш "письмовим" і це треба враховувати.

1. Всі наявні докази повинні бути подані разом із позовною заявою

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (ст.ст. 83, 177). Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ст. 83).Ще одна можливість подати докази з'являється у позивача при поданні відповіді на відзив, а у відповідача – при поданні заперечень на відповідь, оскільки процесуальний закон дозволяє додавати до цих заяв відповідні докази (ст.ст. 179, 180).

2. Якщо певні докази не можуть бути додані до позовної заяви, у позові слід просити суд або надати додатковий час для їх подання, або заявляти клопотання про їх витребуванняЯкщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів (ст. 83).Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане разом з поданням позовної заяви, відзиву або письмових пояснень третьої особи (ст. 84). Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї (ст. 84).

3. У випадку зміни предмета або підстав позову слід відразу розрахувати строк, необхідних для збирання нових доказів. Якщо зі зміною предмета або підстав позову або поданням зустрічного позову змінилися обставини, що підлягають доказуванню, суд залежно від таких обставин встановлює строк подання додаткових доказів (ст. 83). Позивачу слід надати суду пропозицію щодо встановлення такого строку з урахуванням своїх можливостей.При цьому слід пам'ятати, що тепер позивач має право змінити предмет або підстави позову до закінчення підготовчого засідання, а у справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, – не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (ст. 49).

4. Копії доказів доведеться надсилати іншим учасникам процесу

Якщо докази подаються вже після подання позовної заяви (копія якої і так надсилається іншим учасникам справи разом зі всіма додатками), то їх копії (крім речових доказів) заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ст. 83).

5. Десять питань опоненту

Не буде перебільшенням сказати, що мистецтво поставити 10 питань опоненту по справі скоро стане окремою галуззю риторики. Гостроти додає та обставина, що такі запитання можна поставити лише один раз – у першій заяві по суті справи (позовній заяві, відзиві відповідача). Тобто, другого шансу поставити такі питання вже не буде (ст. 93).Учасник справи, якому поставлено питання позивачем, зобов'язаний надати вичерпну відповідь окремо на кожне питання по суті, зазначити джерела обізнаності щодо певних обставин, а також надати підтвердження свідка про обізнаність із змістом закону щодо кримінальної відповідальності за надання неправдивих показань (ст. 93).Правильно поставлені запитання можуть бути формою витребування доказів. Адже якщо поставлене запитання пов'язане з наданням відповідних доказів, що підтверджують відповідні обставини, учасник справи разом з наданням заяви свідка надає копії відповідних письмових чи електронних доказів (ст. 93). Причому, це стосується будь-яких учасників справи, до кола яких ст. 42 відносить не тільки сторін, але і третіх осіб незалежно від того, з яких підстав треті особи залучені до справи.Крім того, питання можуть стосуватись визнання опонентом певних обставин справи, оскільки обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання (ст. 82).Слід зауважити, що копія заяви свідка надсилається учаснику справи, який поставив письмові запитання, не пізніш як за п'ять днів до підготовчого засідання, а у справі, що розглядається в порядку спрощеного провадження, - до першого судового засідання (ст. 93). Це означає, що учасник справи, який поставив письмові запитання, скоріш за все, не встигне завчасно отримати таку копію і йому доведеться знайомитись з матеріалами справи перед засіданням. Законом передбачено, що тільки за клопотанням іншого учасника справи суд може визнати підстави для відмови від надання відповіді на поставлені запитання відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь (ст. 93). Фізична особа не має права відмовитися давати показання, крім показань щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів (ст. 71). Юридичні особи скористатися цією можливістю не можуть.Нажаль, закон прямо не передбачає наслідків відмови учасника справи від надання відповідей. Суд не може, наприклад, визнати певну обставину, для з'ясування якої позивач ставив відповідні питання, а відповідач ухилився від відповіді на них, бо відсутня пряма вказівка закону про це. Але за невиконання процесуальних обов'язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 р. це 1700 х 3 = 5100 грн.).Цікаво, що суд не має повноважень "зняти" будь-яке з таких питань. Але у іншої сторони є право не відповідати на запитання, якщо воно не стосується суті справи.

6. Обмеження можливості для виклику свідків

Коло свідків треба з'ясувати заздалегідь, враховуючи при цьому зміст відзиву на позов та заперечень відповідача. Адже заява про виклик свідка має бути подана до або під час підготовчого судового засідання, а якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, - до початку першого судового засідання у справі (ст. 91).

7. Підвищення статусу експертних досліджень, виконаних на замовлення однієї із сторін

Раніше судові експертизи, виконані на підставі ухвали суду, мали, так би мовити, більш високий статус, а експертні дослідження, виконані на замовлення сторін, розглядалися на одному рівні з іншими письмовими доказами по справі. Тепер ситуація змінилася.По-перше, суд призначає експертизу у справі лише якщо сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності (ст. 103). Таким чином, процесуальний закон стимулює позивача підготувати висновок експерта вже на стадії підготовки позовних матеріалів.По-друге, експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. У висновку експерта, складеного на замовлення учасника справи, зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок (ст. 106).Такий висновок судом до розгляду не приймається лише в одному випадку – якщо за заявою учасника справи про наявність підстав для відводу експерта, який підготував висновок на замовлення іншої особи, суд визнає наявність таких підстав (ст. 106). При цьому, як і раніше, збереглася можливість для проведення додаткових та повторних експертиз.

8. Доведення "негативних" фактів

Як відомо, "негативні" факти важко доводити! Але відтепер у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ст. 81).При посиланні на негативні факти сторонам слід рекомендувати включати до текстів позовних заяв та інших заяв по суті справи клопотання до суду про зобов'язання іншого учасника справи надати відповідні докази.

9. Використання преюдиційних рішень суду

Не змінюючи загальних правил щодо преюдиційності судових рішень, законодавець спеціально підкреслив, що:1) правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду (ст. 82);2) обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені (ст. 82).

10. Наслідки ухилення учасника справи від подання доказів

Такі наслідки для недобросовісних учасників справи передбачені не для процесу доказування взагалі, а лише для окремих випадків:

1) У разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду (ст. 84).

2) У разі ухилення учасника справи від подання експертам необхідних матеріалів, документів або від іншої участі в експертизі, якщо без цього провести експертизу неможливо, суд залежно від того, хто із цих осіб ухиляється, а також яке для них ця експертиза має значення, може визнати факт, для з'ясування якого експертиза була призначена, або відмовити у його визнанні (ст. 109).

11. Право суду вирішити справу за наявними в ній матеріалами:

1) У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин (ст.ст. 178, 191);

2) Якщо клопотання про розгляд справи за їх відсутності заявили всі учасники справи (ст. 211);

3) Якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше (ст. 279)

.При цьому у ст. 13 закріплено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли:

1) Це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

2) У справах окремого провадження (ст. 294).

3) Суд має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ст. 81).

4) Суд з власної ініціативи може оглянути веб-сайт (сторінку), інші місця збереження даних в мережі Інтернет з метою встановлення та фіксування їх змісту. У разі необхідності для проведення такого огляду суд може залучити спеціаліста (ст. 85).

5) Якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу або копію (паперову копію) електронного доказу, суд з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги (ст. 95, 100).

6) Також суд має право з власної ініціативи викликати експерта для надання усних пояснень щодо його висновку (ст. 102) або повторно допитати свідка (ст. 230).

ІІ. ЗМІСТ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1. Як формулювати позовні вимоги?

Зазвичай при визначенні позовних вимог позивачі орієнтувалися на зміст ст. 16 ЦК, відповідно до якої суд може захистити цивільне право або інтерес способами, передбаченими у цій статті, або іншим способом, що встановлений договором або законом. Новий процесуальний закон не вніс змін до ст. 16 ЦК, але передбачив, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5). А як відомо, у приватному праві дозволене все, що прямо не заборонене законом.Раніше ВСУ неодноразово звертав увагу на те, що "Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини" (Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, прийнятих за результатами розгляду справ із підстав, передбачених п. п. 1, 2, 4 ч. 1 ст. 355 ЦПК України, за I півріччя 2017 р.). Тепер така правова позиція вже не актуальна.Крім того, ст. 188 поділяє позовні вимоги на основні та похідні. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Це виключає необхідність чекати набрання сили рішенням суду щодо основної вимоги для того, щоб заявити новий позов щодо додаткової вимоги.

2. У тексті позовної заяви слід зазначити місцезнаходження оригіналів письмових та електронних доказів

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу (ст. 95). Це ж стосується і електронних доказів (ст. 100).Електронними доказами є, зокрема, веб-сайти (сторінки), які можуть зберігатися, зокрема, на серверах, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Таким чином, буквальне виконання вимог ст. 100 вимагає зазначення особи, яка володіє сервером в мережі Інтернет, на йому розміщуються веб-сайти (сторінки).

3. Копії письмових доказів тепер слід посвідчувати так, як в господарському процесі

Простих ксерокопій тепер недостатньо. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ст. 95).Документи, отримані за допомогою факсимільного чи інших аналогічних засобів зв'язку, приймаються судом до розгляду як письмові докази у випадках і в порядку, які встановлені законом або договором (ст. 95).

4. Необхідно зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою

Вимогу ст. 175 щодо необхідності зазначення у позовній заяві доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, слід тлумачити поряд з нормами ст. 83. Тобто, необхідно не просто зазначити, які докази не можуть бути подані, але і вказати причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк та навести докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаних доказів. Це може бути, наприклад, копія адвокатського запиту, відповідь на який не надійшла у встановлений строк тощо. Логічно у цьому розділі позовної заяви просити суд встановити додатковий строк для подання вказаних доказів, якщо позивач не має наміру звернутися з клопотанням про їх витребування.

5. Клопотання про витребування доказів

У разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання витребування доказів (ст. 177). Зі змісту п. 7 ч. 2 ст. 187 випливає, що суд може витребувати докази вже ухвалою про відкриття провадження у справі. Адже цією ухвалою повинні бути вирішені заяви і клопотання позивача, що надійшли разом із позовною заявою, якщо їх вирішення не потребує виклику сторін.

6. Наводиться попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат

У такому розрахунку доцільно відокремити дві частини, як це і пропонує процесуальний закон. По-перше, це суми судових витрат, які сторона вже понесла на момент подання позовної заяви і, по-друге, це витрати, які сторона очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

До першої категорії можна віднести:

1) суму сплаченого судового збору;

2) витрати, пов'язані із проведенням експертизи на замовлення позивача до пред'явлення позову;

3) до витрат, пов'язаних з витребуванням доказів, теоретично можна віднести, наприклад, відшкодування фактичних витрат на копіювання та друк, встановлених Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про доступ до публічної інформації";

4) витрати, пов'язані із забезпеченням доказів, якщо такі дії вчинялися до подання позову;

5) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, які вже понесені на момент подання позову, включаючи витрати на підготовку самої позовної заяви.

Слід зазначити, що новий процесуальний закон не містить поняття "граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу", а ЗУ "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах" втратив чинність. Замість цього у ст. 137 застосований критерій співмірності таких витрат. Причому суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу тільки за клопотанням іншої сторони. А обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, визначаються одночасно:1) згідно з умовами договору про надання правничої допомоги;2) та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для цього учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Розрахунок суми судових витрат, які сторона очікує понести в зв'язку із розглядом справи, складається з перерахованих вище позицій, крім судового збору, та може бути доповнений витратами, пов'язаними із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи за призначенням суду.

7. Зазначення деяких обставин

Позивач повинен навести у тексті позовної заяви:1) підтвердження того, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав;2) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;3) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору, якщо такі проводилися. До цих заходів можуть бути віднесені будь-які переговори, процедури медіації тощо. Тепер це не просто формальність. Адже суд повинен сприяти врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами (ст. 12), а також законом передбачений особливий порядок врегулювання спору за участю судді (ст.ст. 201-2015). Крім того, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення претензії чи позову (ст. 16). Надання доказів про безрезультатність переговорів з відповідачем може бути додатковим підтвердженням порушення ним цього обов'язку. За ст. 141 при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи. Небажання відповідача врегулювати спір "мирним шляхом" може бути додатковим аргументом на користь стягнення судових витрат в більшому розмірі.Якщо законом буде визначений обов'язковий досудовий порядок врегулювання спору, то слід додати відповідні документи про таке врегулювання. Разом з тим, ще у 2002 року Конституційним Судом України було прийнято рішення № 15-рп/2002 де зазначено, що: "…обов'язкове досудове врегулювання спорів, яке виключає можливість прийнятті позовної заяви до розгляду і здійснення за нею правосуддя, порушує право особи на судовий захист... Обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи".

8. Зазначення згоди на розгляд справи у порядку спрощеного провадження та на заочний розгляд справи

Слід розрізняти справи, які повинні розглядатися у порядку спрощеного провадження, та справи, які можуть розглядатися у порядку спрощеного провадження. В останньому випадку, якщо позивач бажає, щоб його справа була розглянута у порядку спрощеного провадження, він може заявити клопотання про це у тексті позову (ст. 276).Якщо справа за вказівкою закону або за клопотанням позивача буде розглядатися у порядку спрощеного провадження, але позивач бажає взяти участь у судовому засіданні, то у позовній заяві варто про це зазначити (ч.ч. 5, 7 ст. 279). Але якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають, на думку суду, проведення судового засідання, а ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2018 році за проектом Держбюджету 170 000,00 грн.), то суд має право нікого не викликати (ч. 6 ст. 279).Спрощене провадження може бути і заочним (ч. 2 ст. 281). Це можливе, якщо належним чином сповіщений відповідач не подасть відзив, а позивач не буде заперечувати проти такого вирішення справи (ч. 1 ст. 280). Якщо спрощене провадження за клопотанням позивача буде здійснюватися без виклику сторін, то позивачу варто зазначити у тексті позовної заяви, що він не заперечує проти заочного вирішення справи, бо це є умовою заочного розгляду справи.

9. Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції

Позивач може подати таку заяву відразу при поданні позову. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення (ст. 212).


За матеріалами: Адвокат Федоров

Вам необхідна наша допомога? 
1. Зателефонуйте нам: 
+ 38 (099) 9817805 
+ 38 (063) 6736351
+ 38 (067) 7487685
2. Напишіть нам: 
denis.shashlykov@gmail.com
globus.nikopol@gmail.com
shashlykov@legal.co.ua
3. Завітайте до нас: 
м. Нікополь, вул.Першотравнева, 1
Ми готові вирішити Вашу проблему!

Комментарии
Добавить комментарий
Уляна
Уляна
Доброго дня, підскажіть будь ласка як довести те, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав?
комментировать
Денис Шашлыков
Денис Шашлыков
Достатньо зазначити про це в позовній заяві.