Право на безспірне списання коштів з рахунку без рішення суду нададуть податківцям


Податковій службі хочуть надати доступ до даних рахунків юридичних осіб. З такою пропозицією виступив голова Ради Національного банку Богдан Данилишин.

Як така ініціатива буде працювати і чи вдасться податківцям отримати доступ до усіх транзакцій українців нам розповіла виконавчий директор Незалежної асоціації банків України Олена Коробкова.


На Вашу думку, на скільки така ініціатива піддається реалізації в нинішніх умовах? Чи потрібно буде банкам і податковій якось підготуватися до цього?

Раніше органи податкової служби на їх письмову вимогу з питань оподаткування або валютного контролю мали доступ до інформації про операції за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу.


На сьогодні Закон України «Про банки і банківську діяльність» (стаття 62) визначає два випадки, коли інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, а саме:

  • на його (податкового органу – прим.) письмову вимогу щодо наявності банківських рахунків;
  • у випадках та в обсязі, визначених Угодою між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США "Про податкові вимоги до іноземних рахунків" (FATCA) та іншими міжнародними договорами, що містять положення про обмін інформацією для податкових цілей, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, або укладеними на їх підставі міжвідомчими договорами. Порядок розкриття такої інформації встановлюється Національним банком України.

На даний момент при наданні відповідей на запити податкової щодо розкриття інформації, що містить банківську таємницю, банки керуються п. 20.1.5 Податкового кодексу України та п. 4 ст. 62 закону України "Про банки і банківську діяльність".


У разі, якщо запит податкової відповідає законодавчим вимогам, зокрема, містить підпис керівника, гербову печатку і передбачені законом підстави для отримання цієї інформації та посилання на норми закону, відповідно до яких податкова має право на отримання такої інформації банк надає податковій інформацію про наявність рахунків у банку (як по фізичним особам так і по юридичним особам).


Слід також зазначити, що у відповідності до п. 20.1.5 Податкового кодексу України податкова на підставі рішення суду має право отримувати інформацію про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження в установлені строки валютної виручки від суб’єктів господарювання, інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Отже, у разі надходження до банку відповідного та належним чином завіреного рішення суду, банк надає інформацію про обіг та обсяг коштів на рахунках фізичної або юридичної особи та не матиме правових підстав для відмови у надані такої інформації.


У разі ухвалення на законодавчому рівні змін щодо обсягу розкриття банківської таємниці на запит податкових органів (наприклад, стосовно операцій за рахунками фізичних та юридичних осіб), банки будуть зобов’язані надавати таку інформацію і не потребують додаткової підготовки, оскільки вже надають таку інформацію на запити інших державних органів (в межах їх повноважень відповідно до ст. 62 закону "Про банки і банківську діяльність") або у разі надходження до банку відповідного рішення суду.Як приклад, можна навести зміни до порядку доступу правоохоронних органів до банківської таємниці. Зокрема, законом "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо конфіскації незаконних активів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і покарання за набуття таких активів" від 31.10.2019 було внесено низку змін до ст. 62 закону "Про банки і банківську діяльність" щодо доступу до банківської таємниці правоохоронних органів (органи прокуратури України, Національної поліції, СБУ, ДБР, НАБУ ін.).

Правоохоронні органи мають право звертатися до банків із вимогами про надання інформації про операції за рахунками конкретної юридичної особи або фізичної особи – суб'єкта підприємницької діяльності за конкретний проміжок часу (в окремих випадках – із зазначенням контрагентів).

НАБУ в межах своєї компетенції (у т.ч. у справах щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості) має найширше право доступу до банківської таємниці - щодо рахунків, вкладів, правочинів, операцій за рахунками або без відкриття рахунків конкретної юридичної особи, фізичної особи - суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за конкретний проміжок часу із зазначенням контрагентів.

Варто додати, що діючий порядок працює і не створює якихось проблем. Якщо законодавець змінить підхід, податкова служба спростить собі задачу отримання інформації, кількість запитів до банків зросте, оскільки рішення суду не потрібно буде отримувати. Важливо, щоб реалізація таких повноважень податківців була чітко регламентована у законі і не допускала зловживань.

При цьому, банки діятимуть виключно у межах чинного законодавства та будуть розглядати кожен запит податкової на предмет його відповідності Закону.


На скільки це розумний підхід? Чи не відлякає вкладників, зокрема, юридичних осіб?

Загальний тренд держави зі спрощення доступу уповноважених держорганів до даних про рух коштів на рахунках компаній та підприємців (у т.ч. в цілях боротьби з відмиванням коштів). Нелогічностей не вбачається. Не зовсім зрозуміле питання, чим це може відлякувати вкладників.

Головне для податкової служби – обороти по рахункам і відслідкувати контрагентів. В цьому контексті питання вкладів – другорядне.

По вкладам фізосіб банки виконують функції податкового агента і утримують податки і збори з виплачених процентів по вкладам, подають відповідну звітність. Тому для податківців вклади не є таємницею (з отриманого доходу фізособи сплачують податок), що і є предметом роботи податкової в цілому.


Слід звернути увагу, що у Верховній Раді зареєстровано проект закону № 4073, який передбачає зміни до ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність" і отримання податковими органами інформації щодо операцій за рахунками конкретної юридичної особи, фізичної особи – суб’єкта підприємницької діяльності або фізичної особи за певний проміжок часу із зазначенням контрагентів та призначень платежів.


Автори законопроекту мотивують ініціативу необхідністю оперативності та дієвості реалізації вказаним контролюючим органом функцій, визначених Податковим кодексом України.

Ризики отримання своєчасного та безперешкодного доступу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, до інформації щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, на думку авторів законопроекту, нівелюватимуться як економічним ефектом збільшення надходжень до державної скарбниці так і визначеними чинними законодавчими актами пересторогами у забезпечення нерозголошення як податкової інформації так і інформації, що містить банківську таємницю, яка набула статусу податкової інформації.


Чи поширена така практика за кордоном і як працює? Якщо ініціативу все ж рано чи пізно розглянуть і приймуть, чи не буде це означати, що і до вкладів фізосіб доступ у податковій буде відкритий?


Зі змісту статті, на яку зроблене посилання у запиті журналіста, можна припустити, що мова йде у тому числі про наміри приєднання України до Багатосторонньої конвенції про співпрацю між компетентними органами з питань автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS (для виявлення несплачених податків).

Цей стандарт передбачає збір фінансовими установами (у т.ч. банками) інформації про рахунки компаній або фізичних осіб, які є податковим резидентом юрисдикції, з якою проводиться автоматичний обмін інформацією (т.з. «підзвітні» рахунки).

Експерти зазначають, що в цілях обміну збирається інформація щодо ім'я (найменування компанії), місця проживання (місцеперебування), дати й місця народження, ідентифікаційного податкового номера власника рахунку, номери рахунків, отримані доходи від активної діяльності, отримані доходи від пасивних операцій (приміром, дохід за дивідендами, роялті), залишку на рахунках на кінець відповідного звітного року.Стандартом встановлений поріг залишку на рахунку юридичних осіб, до досягнення якого інформація не підлягатиме передачі.

У випадку, якщо залишок на рахунку юридичної особи не перевищує 250 тисяч доларів або еквівалент цієї суми, фінансова інформація щодо неї не передається. Це стосується виключно юридичних осіб, для фізичних осіб таке правило не діє.

Приєднання держав до єдиного стандарту звітності CRS означає зміну поняття "банківська таємниця" в класичному розумінні.

Водночас, заходи держави Україна з підвищення ефективності боротьби з тіньовими схемами ухилення від оподаткування не можуть заперечуватись.


Чи надають зараз банки дані по рахунках фіз- та юросіб за запитом податкової? Яка процедура?


Відповідь надана у п. 1. Поточна процедура закріплена в ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність". Інформацію про рух кошті на рахунку податкові органи можуть отримати за рішенням суду.

На письмовий запит податкової банк надає інформацію лише про наявність рахунку.



Нет комментариев
Добавить комментарий